- збуджено
- —————————————————————————————збу́дженоприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
збуджено — Присл. до збуджений 2) … Український тлумачний словник
ажитато — невідм., муз. Збуджено, схвильовано … Український тлумачний словник
ґедзатися — і ґе/дзкатися, аюся, аєшся, недок., розм. 1) Збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин). 2) перен., розм. Капризувати, вередувати, упиратися … Український тлумачний словник
диби — диб, мн. (одн. ди/ба, и, ж.). Дві довгі жердини з набитими на них приступками, що на них стають і ходять, переставляючи жердини. •• На диби/ става/ти зво/дитися і т. ін. а) ставати (зводитися і т. ін.) на задні ноги; б) вертикально, сторч ставати … Український тлумачний словник
загриміти — млю/, ми/ш; мн. загримля/ть; док. 1) без додатка і чим. Почати гриміти, гуркотіти. || Голосно, гучно залунати (про звуки). || безос. || Гучно, голосно заграти, заспівати. 2) перен., розм. Заговорити голосно, збуджено, роздратовано. 3) без додатка … Український тлумачний словник
заґелґотати — о/че і заґелґоті/ти, оти/ть, док. 1) Підсил. до заґелґати. 2) перен., розм. Почати голосно, збуджено говорити; закричати, загомоніти … Український тлумачний словник
заґерґотати — очу/, о/чеш і заґерґоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати кричати (про гусей, індиків). 2) перен., розм. Почати голосно, збуджено говорити, сміятися, лаятися і т. ін … Український тлумачний словник
зашуміти — млю/, ми/ш; мн. зашумля/ть; док. 1) Почати шуміти, утворювати шум. 2) Заговорити голосно, збуджено, зчинити шум, крик (найчастіше про групу людей). || безос. || Стати неспокійним, проявити сильне збудження. 3) розм. Кинутися чи побігти кудись,… … Український тлумачний словник
знервовано — присл. Збуджено, схвильовано … Український тлумачний словник
нервово — присл. 1) Збуджено, роздратовано. 2) Судорожно, гарячково. 3) перен. Різко, поривчасто, напружено … Український тлумачний словник